Концепція страхування цивільної відповідальності правників

План

1. Вступ:

  • Актуальність питання страхування цивільної відповідальності правників в Україні;
  • Стан законодавчого врегулювання проблеми страхування цивільної відповідальності правників в Україні;
  • Досвід іноземних країн у врегулюванні даного питання.

2. Наявні невирішені та спірні питання страхування цивільної відповідальності правників;
3. Висновки та пропозиції щодо унормування питання страхування цивільної відповідальності правників.

  1. Вступ

а.     Актуальність питання страхування цивільної відповідальності правників в Україні

Незважаючи на те, що страхування цивільної  відповідальності поряд із страхуванням, наприклад, майна, здоров’я чи медичного страхування законодавчо врегульовано в Україні ще в перших редакціях закону про страхування, поширення цього виду страхування в Україні загалом відбувається достатньо повільно і суттєво поступається за глибиною охоплення більш традиційним видам страхування, зазначеним вище.

Це повною мірою стосується і страхування цивільної відповідальності правників, яке знаходиться в зародковому стані зважаючи, з одного боку на його добровільний характер, а з іншого – на відсутність до недавнього часу достатніх та збалансованих попиту та пропозиції на ринку страхових послуг.

В той же час страхування цивільної відповідальності правників є одним із міжнародно-правових стандартів. Відносно страхування цивільної відповідальності адвокатів такий стандарт закріплено в Загальному кодексі  правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства від 01 жовтня 1988 р. Так, відповідно до п. ­­3.9.1. цього міжнародного акту адвокати завжди повинні бути застраховані від пред'явлення позовів, пов'язаних з недостатньою професійною компетентністю.

Слід зазначити, що останнім часом з розвитком і становленням ринку юридичних послуг в Україні, збільшенням кількості національних юридичних компаній, сформувався стійкий попит на послуги щодо страхування цивільної відповідальності правників. 

Основні причини цього пов’язані з: а) ростом кількості, обсягу та складності юридичних послуг, у зв’язку з чим зростає усвідомлення юридичними компаніями необхідності обмеження своєї відповідальність перед клієнтами; б) тим фактом, що страхування професійно відповідальності правників все частіше розглядається в якості додаткової конкурентної переваги та додатковим фактором при виборі клієнтом юридичного радника; в) тим, що все частіше умови багатьох тендерів на вибір юридичного радника з боку корпоративних клієнтів, особливо серед іноземних компаній, в якості необхідної умови участі містять діючий договір страхування цивільної відповідальності.

Таким чином, впровадження такого інституту як страхування цивільної відповідальності правників може при правильній організації процесу створити необхідні гарантії платоспроможності правників у випадку їх притягнення до цивільно-правової відповідальності при виконанні професійних обов’язків, а також додаткові гарантії клієнтам, забезпечуючи можливість отримання страхового відшкодування.

б.     Стан законодавчого врегулювання проблеми страхування цивільної відповідальності правників  

На сьогодні страхування цивільної відповідальності правників регулюються загальними положеннями про страхування, закріпленими в Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року № 435 – IV, Законі України «Про страхування» від 07 березня 1996 р. № 85/96 ВР. Окремі положення про страхування цивільної відповідальності нотаріусів, яке на сьогоднішній день є обов’язковим врегульовані нормами Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 р. № 3425-XII. При цьому Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI не містить жодних посилань щодо страхування цивільної відповідальності адвокатів (аналогічно жодних посилань не містилося і в попередній реакції Закону про адвокатуру від 19.12.1992 №2887-XII).

Згідно із ЗУ «Про страхування» та Характеристикою та класифікаційними ознаками видів добровільного страхування, що затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України N 565 від 9 липня 2010 року на даному етапі страхування цивільної відповідальності за ознаками класифікується як добровільне. А саме, відповідно до п. 3.15 Характеристики страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12 - 14 статті 6 Закону України "Про страхування") - вид страхування, інший, ніж страхування цивільної відповідальності власників наземного, повітряного та водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника), за яким предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником або іншою особою, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб.

Даний вид страхування передбачає обов'язок страховика за встановлену договором страхування плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування третій особі або її спадкоємцю (спадкоємцям) за шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю і працездатності та/або майну цієї третьої особи особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок настання страхового випадку, визначеного в правилах та договорі страхування.

Слід звернути увагу, що за Характеристикою умови добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12 - 14 статті 6 Закону України "Про страхування") не можуть передбачати страхування судових витрат, пов'язаних із встановленням шкоди, яка була заподіяна життю, здоров'ю і працездатності та/або майну третьої особи;  

Отже законодавство на даному етапі визначає лише загальні передумови страхування, в той час як конкретні умови, як правило, врегульовуються правилами та договорами страхування на рівні окремих страхових компаній. Така ситуація не сприяє зростанню попиту на відповідний страховий продукт в Україні.

в.     Досвід іноземних країн у врегулюванні даного питання

Загалом, в світовій практиці існують різноманітні системи страхування цивільної відповідальності, які можна узагальнити до таких чотирьох видів:

  •  індивідуальне страхування адвоката в приватній страховій компанії (Бразилія, Німеччина, Японія, Фінляндія, Нідерланди);
  •  колективне страхування, коли у відносини зі страховою компанією вступає адвокатська асоціація, яка представляє інтереси всіх своїх членів (Ізраїль, Бельгія, Данія, Швейцарія тощо);
  • самострахування – здійснюється за допомогою об’єднання адвокатів в товариствах спільного страхування (ЮАР, Австрія, Великобританія, Канада тощо);
  • змішана система, яка являє собою поєднання декількох вищезазначених видів страхування. Наприклад, коли поряд з участю в спілці колективного страхування адвокат може додатково застрахувати свої ризики в будь-якій іншій приватній страховій компанії

В таких країнах як Федеративна Республіка Німеччина та Французька Республіка пропонуються альтернативні методи пом'якшення відповідальності адвоката: страхування адвокатом своєї цивільної відповідальності; створення адвокатськими об'єднаннями спеціальних фондів; обмеження відповідальності адвоката в самому договорі про надання юридичної допомоги.

На сьогодні цікавим видається досвід наступних країн:

Сполучені Штати Америки

У США, за статистикою протягом року кожен п'ятий адвокат стикається з позовом про несумлінне виконання своїх зобов'язань.

Законодавство деяких американських штатів (Іллінойс, Орегон) вже зараз передбачає страхування юристом своєї цивільної відповідальності в якості обов'язкового - під загрозою автоматичного припинення ліцензії на юридичну практику. Але у більшості штатів США страхування цивільної відповідальності юриста поки є добровільним. Кожний штат має право виробити свою систему страхування. У деяких американських штатах асоціації юристів створюють власні страхові компанії, які надають серйозну конкуренцію приватним страховим компаніям, і тим самим впливають на розмір страхових тарифів. Поширеною практикою є також створення за рахунок членських внесків юристів, спеціальних резервних фондів для виплати компенсацій клієнтам, що постраждали від недобросовісної юридичної практики.

В останні роки все більша кількість штатів (Аляска, Південна Дакота) закріплюють в етичних кодексах правило, що зобов'язує юриста розкривати свій страховий статус потенційному клієнту (disclosure rule). Сенс "disclosure rule" очевидний: поінформованість клієнта про те, що відповідальність юриста за шкоду, заподіяну помилковими діями, не застрахована, - важливий фактор при виборі юриста і дорученні йому дорогої справи. Повідомлення юристом недостовірних відомостей про страхування своєї цивільної відповідальності може розглядатися як безчесний вчинок (dishonesty, fraud) і коштувати юристу його ліцензії на здійснення практики. Нововведення встигло добре зарекомендувати себе.

Щодо застосування видів страхування, то в більшості штатів застосовується індивідуальне страхування, за виключенням штату Орегон, де практикується колективне страхування

Французька Республіка

Згідно Декрету, що регулює порядок здійснення та організацію діяльності адвоката і затверджений Наказом № 91-1197 від 27 листопада 1991 р. страхування цивільної відповідальності є обов’язковим. Договір страхування може бути укладений конкретним адвокатом, групою адвокатів або адвокатської організацією. Сам договір страхування укладається зі страховою організацією.

Декретом передбачено і другий вид страхування - ризику втрати адвокатом цінностей, майна і документів, що належать (або належних) клієнта і опинилися у адвоката у зв'язку з виконанням професійних обов'язків (ст. 207, 208 Декрету). Стосовно другого виду страхування Закон встановлює порядок отримання клієнтом страхового відшкодування. Воно виплачується, якщо адвокат неплатоспроможний.

Федеративна Республіка Німеччина

Згідно законодавства ФРН страхування відповідальності осіб,​ які здійснюють трудову діяльність шляхом надання послуг третім особам є обов'язковим. До професій, страхування цивільної відповідальності в яких є обов'язковою належить адвокат. У більшості випадків за договором страхування страховик зобов'язаний негайно повідомляти відповідну адвокатську палату. Адвокатська палата з метою сприяння пред'явленням вимог про відшкодування шкоди повідомляє третім особам на їх вимогу відомості про ім'я та адресу страховика обов'язкової цивільної відповідальності адвоката, а також номер страхового поліса, оскільки у адвоката відсутні більш вагомі інтереси, що перешкоджають наданню таких відомостей.

Литовська Республіка

Закон Литовської Республіки «Про адвокатуру» от 25 червня 1998 року № VIII-811 передбачає обов’язкове страхування цивільної відповідальності адвокатів. Займатися адвокатською практикою може бути тільки адвокат, що застрахував свою професійну діяльність. Мінімальний розмір страхової суми 50 000 літів (близько 15 000 євро).

Естонська республіка

Страхування цивільної відповідальності адвокатів в цій країні є обов’язковим. Мінімальний розмір страхової суми 63 910 євро. В законодавстві Естонської республіки передбачено, що власник адвокатського бюро страхування забезпечує страхування цивільної відповідальності всіх членів адвокатського бюро. Відтак в цій країні переважає колективне страхування.

Російська Федерація

З 1 січня 2007 року згідно підпункту 6 пункту 1 статті 7 Закону Російської Федерації «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» страхування цивільної відповідальності в цій країні є обов’язковим. Згідно даного Закону адвокат повинен застрахувати ризики своєї майнової відповідальності за порушення умов угоди про надання правової допомоги з довірителем.

Однак, згідно з ч. 4 ст. 3 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» умови та порядок здійснення обов'язкового страхування визначаються федеральними законами про конкретні види обов'язкового страхування. Отже, окрім Цивільного кодексу Російської Федерації і Федеративного Закону «Про організацію страхової справи в Російській Федерації», порядок страхування цивільної відповідальності адвоката має регулюватись спеціальним законом. Але такого спеціального закону не прийнято.

У зв’язку з цим Федеральним законам від 3 грудня 2007 р. № 320-ФЗ "Про внесення зміни до статті 7 Федерального закону "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації" було призупинено дію підпункту 6 пункту 1 статті 7 Закону РФ «Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації» до вступу в силу спеціального федерального закону, що регулює питання обов'язкового страхування цивільної відповідальності адвокатів.

Відтак, поки що, страхування цивільної відповідальності в даній країні здійснюється на добровільних засадах. Незважаючи на нестабільність законодавчого регулювання обов’язкового регулювання цивільної відповідальності адвокатів, в Російській Федерації формується певна система та порядок даного виду страхування.

  1. Наявні невирішені та спірні питання страхування цивільної відповідальності правників

Оскільки практика страхування цивільної відповідальності в Україні знаходиться на початковому рівні наразі існують наступні питання які необхідно вирішити для подальшого розвитку цього напрямку страхування:

1)    Добровільність/обов’язковість страхування цивільної відповідальності правників;

2)    Коло осіб, які підлягатимуть страхуванню цивільної відповідальності (адвокати, юристи, фахівці права тощо);

3)    Модель страхування цивільної відповідальності правників;

4)    Висока вартість послуги зі страхування цивільної відповідальності правників (неврегульована тарифна політика);

5)    Відсутність уніфікованих понять, пов’язаних зі страхуванням цивільної відповідальності правників (зокрема, відсутність чіткого переліку ризиків в даному виді страхування) та відсутності уніфікованих типових документів в даній сфері.  

  1. Висновки та пропозиції щодо впровадження страхування цивільної відповідальності правників

а.     Вибір моделі страхування цивільної відповідальності правників в Україні.

Для вибору моделі страхування доцільно врахувати досвід іноземних країн. Через історичну схожість правових систем та інших передумов для України насамперед актуально звернути увагу на модель, що запроваджена у Російській Федерації – а саме добровільне страхування цивільної відповідальності, щонайменш на етапі становлення та розвитку даного інституту. На нашу думку, впровадження одразу обов’язкового страхування цивільної відповідальності правників може мати коло негативних наслідків. Щонайменше до моменту остаточного узгодження законодавства такі норми можуть бути «заморожені» на зразок російської практики.

Водночас, доцільним видається порушення питання про обов’язкове страхування адвокатів в найближчій перспективі з відповідним нормативним забезпеченням цього процесу.

Вибір моделі страхування цивільної відповідальності правників передбачає також різну участь у даному процесі АПУ: а) лише розробка та затвердження АПУ типових документів для їх подальшого використання безпосередньо страховиками та правниками при укладенні договорів страхування; б) також і укладення рамкового договору (меморандуму) між АПУ та страховою(ими) компанією(ями), в якому передбачатиметься можливість для членів АПУ укладати договори страхування між ними та відповідною(ими) страховою(ими) компанією(ями) на оптимальних умовах, погоджених в такому рамковому договорі.       

Рекомендація:

На даному етапі доцільним видається просування страхування цивільної відповідальності правників в якості добровільного виду страхування, яке може поширюватися як на адвокатів, так і на всіх інших правників, які безпосередньо надають послуги юридичного характеру третім особам.

Участь АПУ визначити у формі розробки та затвердження типових документів для їх подальшого використання безпосередньо страховиками та правниками при укладенні договорів страхування, а також укладення рамкового договору (меморандуму) між АПУ та страховою(ими) компанією(ями), в якому передбачатиметься можливість для членів АПУ укладати договори страхування між ними та відповідною(ими) страховою(ими) компанією(ями) на пільгових умовах, погоджених в такому рамковому договорі.

б.     Необхідні зміни законодавства та підзаконних актів для впровадження страхування цивільної відповідальності правників.

Зміни законодавства мають бути комплексними та послідовними. На нашу думку зміни мають бути запроваджені як на рівні законів так і підзаконних актів, а саме:

1)    ЗУ «Про адвокатуру» має містити положення щодо страхування цивільної відповідальності адвокатів;

2)    ЗУ «Про страхування» має містити положення щодо страхування цивільної відповідальності як окремого виду добровільного страхування;

3)    Характеристика та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування, що затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України N 565 від 9 липня 2010 року також має виділяти даний вид страхування.

4)    Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України додатково може затвердити типовий договір страхування цивільної відповідальності, який може використовуватись страховими компаніями.

в.     розробка типових документів страхування цивільної відповідальності правників: правила страхування, договір страхування тощо;

В умовах відсутності достатнього врегулювання питання на законодавчому рівні розробка типових правил страхування, а також типового договору страхування має первинне значення. Для успішної роботи доцільним може бути залучення до розробки як фахівців зі страхової галузі, так і правників.

В подальшому на етапі впровадження страхування цивільної відповідальності правників як добровільного виду страхування типові документи можуть бути закріплені підзаконними нормативними актами (на рівні НКРРФП). В той же час, необхідно враховувати той факт, що в такому випадку вони будуть носити лише рекомендаційний, а не обов’язковий характер.

Рекомендація: розробити на рівні АПУ типові правила страхування, а також типовий договір страхування цивільно-правової відповідальності правників, які в подальшому рекомендувати учасникам ринку.   

г.      пропозиції щодо подальших дій АПУ в даному напрямку:

  1. Визначити, що коло осіб, які матимуть право страхувати цивільну відповідальність включатиме усіх правників, які практикують у сфері права;
  2. Визначити добровільний принцип страхування цивільної відповідальності правників в якості пріоритетного;
  3. Визначити в якості рекомендованої моделі страхування цивільної відповідальності правників укладення рамкового договору (меморандуму) між АПУ та страховою(ими) компанією(ями), в якому передбачатиметься можливість для членів АПУ укладати договори страхування між ними та відповідною(ими) страховою(ими) компанією(ями) на оптимальних умовах, погоджених в такому рамковому договорі;
  4. Здійснити підготовчу роботу, необхідну для розробки типових документів страхування цивільної відповідальності правників, зокрема розробити та направити анкету-запитальник для юридичних компаній України з метою отримання додаткової інформації а) щодо потреб юридичних компаній у сфері страхування цивільної відповідальності правників; б) статистичної та іншої інформації про діяльність юридичних компаній з метою реалізації п. 5 а).
  5. Вжити заходів з метою зменшення вартості послуг зі страхування цивільної відповідальності страховиків, зокрема:

а.    через судові інстанції ініціювати узагальнення судової практики з питань відшкодування цивільно-правої шкоди, нанесеної неналежним наданням юридичних послуг правниками;

б.    визначити перелік та здійснити додатковий збір інформації, необхідної для актуарних розрахунків економічно обґрунтованих тарифів на послуги страхування цивільної відповідальності правників;

  1. Уніфікувати підходи до опису понять, пов’язаних зі страхуванням цивільної відповідальності правників та розробити типові документи в даній сфері, зокрема:

а.     Узгодити єдині поняття (підходи), що використовуються у типових правилах та договорі страхування цивільної відповідальності правників;

б.    Розробити типові правила страхування цивільної відповідальності правників та на їх основі – договір страхування цивільної відповідальності правників.

  1. Налагодити співпрацю з ЛСОУ (Ліга страхових організацій України) з метою залучення страховиків до вирішення завдань, викладених вище.

Робоча група АПУ з питань розробки законодавства

про страхування цивільної відповідальності правників

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ