Підозра спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності

2018-09-13

КИЇВ — 13 вересня 2018 року. Рада громадського контролю при НАБУ спільно з Асоціацією правників України провели чергове обговорення актуальних питань діяльності НАБУ. 

Участь у заході взяли члени АПУ Злата Симоненко, член РГК НАБУ, та Тарас Безпалий, радник Юридичної компанії «Правовий Альянс», адвокат, а також Тарас Щербай, співробітник САП, та детектив НАБУ.

Цього разу на порядку денному стояли питання оголошення підозри спеціальним суб’єктам: правові колізії і причини уникнення відповідальності. Учасники обговорення обмінялися думками щодо оголошення підозри суддям, удосконалення процедури притягнення спеціальних суб’єктів до кримінальної відповідальності, делегування повноважень Генпрокурора та Керівника САП детективам і прокурорам і якими можуть бути його наслідки, що таке справедливий запобіжний захід і як його забезпечити тощо.

Питання щодо вручення підозри спецсуб’єктам виникло у 2014 році, зазначила Злата Симоненко, коли активно вручали повідомлення про підозри, а потім обвинувальні акти особам, які працювали в уряді до Революції. Вона звернула увагу, що питання піднімаються не тільки щодо того, хто вручив документ, а й щодо того, хто роз’яснив права підозрюваному, тобто хто відповідальний за цю дію. Це розглядається як одна з гарантій незалежності діяльності цих спеціальних суб’єктів.

Тарас Безпалий також виступив проти делегування повноважень: «Моя особиста думка: є спецсуб’єкт, є особливий порядок вручення йому повідомлення про підозру. Якщо він не дотриманий, це потягне за собою певні наслідки: або а) оскарження повідомлення про підозру, або б) винесення виправдувального вироку». Адвокат пов’язує це з більш якісним виконанням керівниками відомств своїх повноважень (порівняно з рядовими співробітниками прокуратур), а отже, з більш повним дотриманням прав спецсуб’єкта.

Детектив НАБУ зауважила, що це може бути об’єктивно неможливо у разі необхідності одночасно вручити підозри кільком суб’єктам у різних місцях. Крім того, на її думку, немає імперативної норми щодо вручення підозри спецсуб’єктам (наприклад суддям) виключно обмеженим колом суб’єктів (Генпрокурора та його заступників).

Ця тема вже вкотре викликає активні та конструктивні дискусії у правовій спільноті, тож можемо сподіватися, що істина незабаром буде знайдена. Запрошуємо вас долучатися до наших заходів, ми обговорюємо лише найактуальніші питання, що турбують професійну спільноту.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ