Комітет АПУ закликає не скорочувати штат суддів господарських судів

2018-03-20

КИЇВ — 20 березня 2018 року. Комітет з процесуального права АПУ звернувся до Голови ВРП Ігоря Бенедисюка, Голови ДСАУ Зеновія Холоднюка та Голови РСУ Олега Ткачука з проханням утриматися від поспішних рішень щодо скорочення штатної чисельності суддів господарської юрисдикції та провести публічне і прозоре обговорення проблем, пов’язаних зі зміною кількості суддівського корпусу.

Повний текст Резолюції Ради Комітету з процесуального права Асоціації правників України від 20.03.2018 року:

Беручи до уваги роль Асоціації правників України як всеукраїнської громадської організації, що об’єднує більше 6 000 правників із метою сприяння втіленню в життя принципу верховенства права в державному, суспільному та громадському житті, розбудови правової держави,

зважаючи на активну участь Асоціації у судовій реформі,

виражаючи свою громадянську позицію та будучи потужним голосом правничої громади,

Комітет з процесуального права робить заяву про таке:

Ми глибоко занепокоєні загрозою можливого значного скорочення штатної чисельності суддів господарської юрисдикції в результаті визначення нової модельної кількості суддів, яка висвітлена в зверненні Громадської організації «Асоціація суддів господарських судів України», опублікованому на офіційному веб-сайті організації.

Впевнені, що ефективна судова система є необхідною умовою ринкової економіки та демократичної правової держави. Завданням судової реформи є відновлення довіри до судової влади України. Саме тому з великою відповідальністю варто оцінювати ініціативи, які потенційно можуть уповільнити ці процеси.

Відповідно, будь-яке питання реформування судової системи, а надто питання значного скорочення суддівських посад, потребує прозорого публічного обговорення з усіма зацікавленими сторонами.

На наше переконання, визначення нової модельної кількості суддів у господарських судах на підставі таких критеріїв, зокрема, як статистичні дані кількості модельних справ за 2017 рік і строк розгляду модельних справ, розрахований на підставі даних застосування попередньої редакції процесуального законодавства, має низку недоліків.

По-перше, запропоноване зменшення кількості суддів господарських судів несе значний ризик зниження ефективності судового процесу.

Так, ефективний судовий процес залежить від чисельності суддівського корпусу та безпосередньо пов’язаний з такими критеріями, як розумний строк розгляду справи та якість судового рішення.

Примітно, що при визначенні рейтингу простоти ведення підприємницької діяльності країн в дослідженні Групи Світового банку Doing Business здійснюється оцінка саме часових витрат для вирішення комерційного спору в місцевому суді першої інстанції.

Своєчасність судового рішення є необхідною умовою ефективної реалізації права на справедливий суд. Саме тому тривалість судочинства безпосередньо пов’язана з іншим найважливішим критерієм ефективності, а саме — з впевненістю в судовій системі.

Міжнародні дослідження підтверджують падіння індивідуальної довіри до системи правосуддя в прямій залежності від тривалості судочинства. Правосуддя, яке відкладене — це правосуддя, в якому відмовлено.

По-друге, не зовсім коректним є визначення модельної кількості суддів на підставі такого критерію, як статистичні дані кількості справ за 2017 рік.

Попит на судові послуги в розрізі конкретних категорій справ пов’язаний з коливанням бізнес-активності, структурними соціально-економічними факторами в державі за певний період, а також зі змінами у законодавстві. Зокрема, у разі прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, проект якого прийнято в першому читанні, господарські суди будуть додатково розглядати значну кількість справ про банкрутство фізичних осіб, що, у свою чергу, значно збільшить навантаження.

Саме тому такий показник, як кількість справ за минулий період, є змінним та не може бути репрезентативним для зміни кількісного складу суддів на майбутнє.

По-третє, запропоноване скорочення модельної кількості суддів, розраховане на основі середнього строку розгляду справ за попередньою редакцією Господарського процесуального кодексу України, не враховує кардинальні зміни до процесуального законодавства, що набрали чинності 15 грудня 2017 року. Господарський процес уніфіковано з цивільним та адміністративним процесами, введені нові інститути, які історично не були притаманні господарській юрисдикції (стадійність, підготовче засідання, допит свідків тощо).

Тому не можуть вважатися вірогідним показником витрати часу суддями на розгляд справ, розраховані на основі усталеної судової практики застосування суддями попередньої редакції процесуальних кодексів.

По-четверте, менше навантаження на суддів і, як наслідок, менший середній строк розгляду справ у судах господарської юрисдикції порівняно з іншими судовими юрисдикціями є беззаперечними перевагами господарського процесу. Саме на прискорення розгляду справ, де це можливо без шкоди інтересам правосуддя, мають бути спрямовані зусилля подальшого реформування судової системи. 

Проте запропоноване визначення нової модельної кількості суддів у господарських судах не тільки не сприятиме ефективному розгляду господарських справ, але у середньо- та довгостроковій перспективі зашкодить реформуванню судової системи.

Саме тому, на наше глибоке професійне переконання та враховуючи великий суспільний інтерес до реформи правосуддя, ми просимо:

  1. Утриматись від поспішних рішень щодо скорочення штатної чисельності суддів господарської юрисдикції.
  2. Провести публічне і прозоре обговорення проблем, пов’язаних зі зміною кількості суддівського корпусу, з суддями, користувачами судових послуг, представниками професійного середовища, зокрема Асоціацією правників України.
  3. При напрацюванні нових показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у господарських судах врахувати позицію судів, користувачів судових послуг, а також представників професійного середовища, зокрема Асоціації правників України.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ