Комітет АПУ пропонує вдосконалити законодавство про ринки капіталів

2017-11-28

КИЇВ — 28 листопада 2017 року. Комітет з корпоративного права та фондового ринку АПУ звернувся до Першого заступника Голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України Михайла Довбенка, а також до Голови підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Павла Різаненка з проханням врахувати деякі коментарі до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303 від 06.04.2017).

Комітет звернув увагу, що Асоціація правників України є всеукраїнською громадською організацією, яка об’єднує близько 6 000 правників з метою сприяння втіленню в життя принципу верховенства права в державному, суспільному та громадському житті, сприяння розбудові правової держави та розвитку юридичної професії.

До лав АПУ входить велика кількість провідних експертів із різних сфер науки та практики, які, у свою чергу, володіють знаннями та широким практичним досвідом у відповідних галузях.

Зокрема, в АПУ активно функціонує Комітет з корпоративного права та фондового ринку, серед пріоритетів і завдань якого є участь у вдосконаленні профільного законодавства.

Комітет АПУ розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303 від 06.04.2017) та загалом підтримує таку ініціативу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і текст законопроекту, однак просить врахувати деякі коментарі, які наведено нижче.    

За результатами опрацювання робочою групою цього законопроекту представниками регулятора та професійних учасників ринку цінних паперів, зокрема, на базі Комітету АПУ, досягнуто компромісу щодо таких положень проекту закону:

1. Оскарження актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі — НКЦПФР).

Не викликає суперечок позиція, що будь-які спори з НКЦПФР повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Погоджено, що недоцільним є зупинення нормативно-правових актів як заходу забезпечення адміністративного позову, поданого з метою скасування або визнання нечинним нормативно-правового акту НКЦПФР чи окремих його положень. Проте запропонована редакція абзацу 5 частини 5 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України дозволятиме зупинення актів НКЦПФР індивідуальної дії з метою забезпечення адміністративного позову.

2. Питання доступу до приміщень, вилучення документів та електронних носіїв.

НКЦПФР не має стати квазі-правоохоронним органом. А отже, будь-які дії, які під час проведення перевірок потребують застосування певного силового елемента, вчинятимуться виключно із залученням правоохоронних органів та відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства. Збільшення повноважень НКЦПФР в межах законопроекту № 6303 не потребує зміни положень чинного Кримінального процесуального кодексу України (надалі — КПК України) щодо порядку доступу до приміщень, вилучення оригіналів документів, електронних носіїв тощо.

3. Реєстрація нормативно-правових актів НКЦПФР в Міністерстві юстиції України.

У світлі певного збільшення повноважень регулятора логічним є не ставити набуття чинності нормативно-правовими актами НКЦПФР в залежність від їх попередньої реєстрації в Міністерстві юстиції.

Передбачається, що проекти нормативно-правових актів до їх прийняття підлягатимуть оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКЦПФР з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту акта, одержані протягом установленого строку, підлягатимуть обов’язковому розгляду НКЦПФР. За результатами такого розгляду НКЦПФР повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або вмотивовано їх відхиляє.

4. Оцінювання та перевірки.

Досягнуто згоди щодо чіткого розмежування підстав і процедури проведення «оцінювання» та «перевірок». Детально визначено компетенцію НКЦПФР, права та обов’язки учасників ринку при проведенні оцінювання та перевірок.

4.1. Оцінювання.

Визначено, що оцінювання буде певною формою «дружньої» взаємодії між регулятором та учасниками ринку і проводитиметься НКЦПФР на постійній та регулярній основі відповідно до попередньо затвердженого переліку осіб, щодо яких здійснюватиметься оцінювання. Оцінювання проводитиметься також стосовно питань фінансового моніторингу.

Під час оцінювання НКЦПФР (уповноважений на проведення оцінювання) матиме право звертатися до професійних учасників ринку, саморегулівних організацій, емітентів, що здійснили публічне розміщення цінних паперів, із пропозиціями про надання інформації та копій документів, необхідних НКЦПФР у зв’язку із оцінюванням; запрошувати керівників для працівників учасників фондового ринку для проведення співбесід; звертатися до осіб, щодо яких проводиться оцінювання, із пропозиціями провести певні заходи оцінювання у приміщеннях таких осіб.

Важливо, що будь-які із зазначених звернень чи пропозицій регулятора щодо надання документів та/або інформації під час проведення оцінювання не будуть формально обов’язковими для осіб, щодо яких таке оцінювання проводитиметься. Проте відмова від співпраці особи, щодо якої проводиться оцінювання, може стати підставою для проведення перевірки.

За результатами проведення оцінювання НКЦПФР надаватиме професійним учасникам ринку цінних паперів, саморегулівним організаціям та емітентам, що здійснили публічне розміщення цінних паперів, обов’язкові для виконання інструкції та розпорядження про усунення недоліків у їхній діяльності.

Залучення представників правоохоронних органів дозволятиметься лише під час проведення перевірок.

Застосування будь-яких санкцій за результатами оцінювання забороняється.

4.2. Перевірки.

Враховуючи, що змінюється система нагляду та принципи взаємодії між регулятором та учасниками фондового ринку, проведення планових перевірок є недоцільним. Планові заходи здійснюватимуться в межах системи оцінювання. Компромісний текст законопроекту передбачає проведення лише проведення позапланових (за своєю суттю) перевірок, зокрема, і з питань фінансового моніторингу.

Погоджено, що призначення перевірки є можливим лише з підстав, визначених законом, і лише на підставі відповідного рішення НКЦПФР, яке повинно містити:

(і) визначення предмету та мети перевірки, зокрема, щодо особи/факту (фактів), щодо якої/якого (яких) проводиться перевірка;

(іі) посилання на відповідний запит регулятора ринку цінних паперів іншої держави — у разі, якщо перевірка здійснюється в межах міжнародного співробітництва;

(ііі) інформацію щодо засобів правового захисту, зокрема: право надавати усні або письмові пояснення, збирати і подавати докази, користуватися правовою допомогою адвоката, правом оскаржити рішення про проведення перевірки в судовому порядку;

(iv) інформацію щодо відповідальності осіб за ненадання в повному обсязі або надання недостовірних пояснень та інформації під час проведення перевірки;

(v) інформацію щодо штрафних санкцій у разі перешкоджання у проведенні перевірки та в інших випадках, передбаченими законом.

Уповноважений на проведення перевірки матиме право на доступ до приміщень учасника фондового ринку у робочий час лише у разі наявності відповідного доручення на перевірку за формою, встановленою НКЦПФР, засвідченої НКЦПФР копії рішення про проведення перевірки, а також документа, що посвідчує його особу. Доручення на перевірку обов’язково має містити строк, протягом якого уповноваженому на проведення перевірки дозволяється доступ до приміщень особи, щодо якої проводиться перевірка.

Уповноважений на проведення перевірки не матиме права на вчинення будь-яких силових дій. У разі, якщо з метою ефективного проведення перевірки потребується здійснення заходів, передбачених КПК України, уповноважений на проведення перевірки має право письмово звернутися до правоохоронних органів з метою отримання допомоги у здійсненні таких заходів.

5. Адміністративна відповідальність.

Скорочено строк для притягнення до відповідальності юридичної особи з п’яти до трьох років, а фізичних осіб — до строків, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

6. Питання фінансового моніторингу.

Планується, що питання фінансового моніторингу професійних учасників фондового ринку будуть підлягати оцінюванню та перевіркам в порядку, визначеному законопроектом, тобто не перевірятимуться за окремою процедурою.

7. Внески на регулювання.

Погоджено додатково доопрацювати принципи застосування та розміри ставок внесків на регулювання з метою, з одного боку, забезпечення фінансування НКЦПФР, а з іншого — відповідності розмірів таких внесків можливостям ринку.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ