ІІІ Південоукраїнський форум: судова реформа, морське право та захист бізнесу від держави

2017-09-08

ОДЕСА — 8 вересня 2017 року. Відбувся ІІІ Південноукраїнський форум, присвячений обговоренню новел процесуального законодавства, найбільш актуальних питань захисту бізнесу та особливостей його розвитку. Також не залишилися поза увагою цікаві практичні аспекти у галузі морського права.

Перша сесія, що почалася після вступного слова учасників, проходила у формі дискусії між представниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі — ВККС), Громадської ради доброчесності (далі — ГРД) та суддівського корпусу.

Першим взяв слово Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Секретар зазначив, що він пишається зробленою роботою, підкреслив, наскільки вона була напруженою для всіх учасників ВККС, та більш ніж стримано схвалив роботу ГРД, однак наголосивши, що критики все ж було забагато.

З приводу процедури оцінювання кандидатів у судді пан Щотка зазначив, що вони винесли багато уроків та планують процедуру удосконалювати: переводити тести і практичні завдання в електронну форму при одночасному складанні цих завдань усіма кандидатами; на практичні завдання виділяти більше часу (до 8 годин) тощо.

Опонентом представника ВККС у дискусії став Андрій Савчук, член Громадської ради доброчесності, партнер ЮК MORIS GROUP. Свою доповідь він присвятив темі важливості довіри до прозорості процедури конкурсу як запоруки довіри до майбутнього Верховного Суду.

Він стверджував, що довіри не було через низку об’єктивних причин, але наразі важливо, як Верховний Суд буде функціонувати надалі. Чи побачить суспільство орган, що буде об’єктивно, професійно і неупереджено виконувати свою функцію.

Пан Савчук висловив своє ставлення до такого інституту як ГРД, назвавши його великим експериментом, однак надзвичайно необхідним суспільству як елемент системи противаги та для забезпечення прозорості конкурсу. Зазначив, що діяльність ГРД недостатньо урегульована законодавчо і всі його учасники працювали фактично як волонтери.

Цікавою була оцінка роботи ВККС, озвучена Редою Молієне, головою Національної судової адміністрації Литви, міжнародним експертом Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні». Вона зазначила, що після роботи в Україні зрозуміла, що у Литві вже давно забули, що означає важко працювати.

Вона високо оцінила участь громадськості, саму процедуру конкурсу та оперативність, з якою він був проведений; запропонувала удосконалити стосунки між ВККС та ГРД та пообіцяла брати приклад з України при удосконаленні конкурсних правил відбору у Литві.

У дискусії також брали участь кандидати на позиції суддів Верховного Суду та інші гості форуму, висловлюючи своє ставлення до проведеного конкурсу. Однак думки зійшлися на тому, що процедура вкрай необхідна, хоч і потребує вдосконалення.

Друга сесія ІІІ Південноукраїнського форуму була присвячена питанням морського права: сучасні виклики та практичні поради.

Модератор сесії — Андрій Костін, заступник голови Ради адвокатів Одеської області, адвокатська компанія «Право». Виступили 2 учасника: Артем Волков, керівник практики морського та транспортного права ЮФ «АНК», та Кіріна Ряшенцева, старший юрист Interlegal.

Артем Волков зосередив увагу гостей на питаннях форс-мажору на транспорті та порекомендував, що треба знати юристу для успішного вирішення бізнес-спорів.

По-перше, юрист звернув увагу на відсутність у законодавстві України терміну «форс-мажор». Натомість існує поняття обставин непереборної сили, яке віднедавна визнане тотожним форс-мажору.

По-друге, нагадав, що підтвердження факту форс-мажору (сертифікат про форс-мажорні обставини) тепер видають регіональні торгово-промислові палати і він є рівносильним виданому Торгово-промисловою палатою України.

Автор зазначив, що надзвичайно важливо для вирішення спорів у разі форс-мажору прописувати положення про такі обставини у договорі. Зокрема, варто передбачити, які саме обставини будуть вважатися форс-мажором; визначити період, протягом якого необхідно про них повідомити; у який спосіб це зробити та період, протягом якого договір припиняється, якщо обставини продовжують існувати.

Кіріна Ряшенцева виступила з доповіддю щодо придбання, реєстрації та експлуатації яхт за кордоном. Вона доволі детально пояснила процес оптимізації оподаткування шляхом придбання яхти юридичною особою, зареєстрованою в офшорі, в інтересах фізичної особи — власника.

При цьому, як пояснила юрист, немає необхідності отримувати індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення інвестицій за кордон, адже заснувати таку компанію можна без статутного капіталу.

Третя сесія була присвячена питанням захисту бізнесу. Модератор сесії ,Тетяна Суярко, член Ради суддів України, суддя-спікер господарського суду Харківської області, в якості вітального слова зазначила, що вірить в те, що настане час, коли ми перестанемо говорити про захист бізнесу від держави.

А наразі тема для обговорення доволі чутлива та актуальна. Першим виступив Юрій Сергєєв, голова Відділення АПУ в Одеській області, адвокат, керуючий партнер Юридичного бюро Сергєєвих, з доповіддю про захист від ДФС.

Він розповів про нюанси оскарження рішень ДФС та зауважив, що ця служба виступає відверто проти бізнесу, тому, відповідно, адміністративний шлях вирішення спорів переважно безрезультатний. Є шанс відстояти свою позицію лише в суді.

До речі, ще один шлях захисту від незаконних рішень ДФС і не тільки — звернення до Ради бізнес-омбудсмена. Як це успішно зробити, розповів у своїй доповіді Олександр Байдерін, адвокат, керуючий партнер ЮК CLS. Юрист зазначив, що в Раді бізнес-омбудсмена працюють топові юристи провідних юрфірм України, тому її професійний рівень надзвичайно високий. Саме це стало запорукою успішного (для бізнесу) розв’язання багатьох адміністративних конфліктів.

Власне, це і підкреслив доповідач: Рада розглядає лише конфлікти бізнесу з владою чи монополіями. Крім того, скаржник має пройти всі адміністративні шляхи вирішення питання, але не звертатися до суду, для того, щоб інспектор прийняв заяву. Важливі умови: відсутність цейтноту для вирішення справи та повний порядок у документах, що подаються на розгляд інспектору.

Доповідач звернув увагу на те, що Рада не наділена повноваженнями суду, тому просити її відмінити рішення чи вчинити інші примусові дії не варто — у розгляді звернення буде відмовлено.

Всі доповідачі звернули увагу на посилення впливу та контролю, часто неправомірного, з боку багатьох контролюючих органів, особливо СБУ, та правоохоронних. Часто вони користуються можливістю застосовувати спеціальні санкції проти бізнесу, що веде зовнішньоекономічну діяльність. Про методи захисту від них розповів Сергій Смірнов, радник Sayenko Kharenko.

Пан Смірнов зазначив: складність захисту полягає в тому, що компанії до останнього моменту не знають про ініціювання проти них справ. Також юрист розповів про особливості захисту та дав корисні практичні поради, як можна призупинити дію спеціальних санкцій.

Андрій Селютін, адвокат, голова південноукраїнського офісу, партнер АО «Арцінгер», присвятив доповідь стосункам бізнесу з Державною службою з питань праці та назвав три шляхи протидії їх тиску. По-перше, дотримуватися законодавства, щоб у інспектора просто не було можливості знайти порушення. Це, мабуть, найскладніший шлях. По-друге, можна шукати порушення у роботі самого інспектора і оскаржувати його дії. По-третє, взагалі не укладати з працівниками трудові договори. Як альтернативу пан Селютін запропонував цивільно-правові угоди та стажування.

Загалом, основною думкою всіх учасників третьої сесії було посилення агресивного тиску державних органів на бізнес.

Четверта сесія розпочалася доповідями, що стосуються розвитку юридичного бізнесу. Андрій Павлишин, молодший партнер ЮКК «Де-юре», висловив своє бачення еволюції юридичних послуг та поділився своїми спостереженнями, як технології змінюють юридичний бізнес. Він зазначив, що незважаючи на відтік клієнтів (завдяки доступності інформації), юристи все ж знаходять для себе нові можливості, використовуючи переваги інформаційних технологій.

Андрій Романчук, керуючий партнер ЮК MORIS GROUP, поділився історією успіху компанії та розповів, як із регіонального рівня компанія вийшла на столичний ринок юридичних послуг. Не забув пан Романчук у цій історії знайти місце і для Асоціації правників України, висловивши подяку за підтримку у часи кризи.

Насамкінець відбулася панельна дискусія щодо особливостей юридичного бізнесу на півдні України. Учасниками дискусії були Володимир Зубар, керуючий партнер ЮФ «Юрлайн», Олександр Кифак, керуючий партнер ЮФ «АНК», Микола Мельников, партнер Interlegal, та Юрій Сергєєв, керуючий партнер Юридичного бюро Сергєєвих.

Учасники окреслили специфіку бізнесу південного регіону, зауважили напрацьовану практику співпраці з іноземними бізнесами, обґрунтували небажання юридичних фірм Одещини рости до столичного рівня. Обговорили якість юридичної освіти та системи мотивації, геополітичні та економічні особливості регіону, близькість до гарячих регіонів, їх вплив на бізнес-середовище та юридичний ринок.

Вкотре Південноукраїнський форум став чудовою платформою професійного спілкування, обміну думками та порадами, очікуваних зустрічей і корисних знайомств. Чекаємо на вас на майбутніх заходах АПУ. Буде цікаво!

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ