Доцільність існування інституту заочного розгляду цивільних справ

2017-07-27

КИЇВ — 27 липня 2017 року. Комітет АПУ з процесуального права провів дискусію щодо доцільності існування інституту заочного розгляду цивільних справ.

Своїми думками та ставленням до заочного розгляду цивільних справ з аудиторією ділилися судді, науковці, практикуючі юристи та адвокати, серед яких: Валерія Бабко, суддя Деснянського районного суду м. Києва, Світлана Бичкова, д.ю.н., завідувач кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ, член НКР Верховного Суду України, Ольга Ворожбит, партнер, керівник судової практики DLA PIPER, Олег Качмар, радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Юрій Колос, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Юлія Лукошкіна, старший юрист ЮФ LCF, Олексій Случ, партнер судової практики МЮФ Integrites, Вікторія Хоменко, суддя Голосіївського районного суду м. Києва, Ганна Чурпіта, д.ю.н., професор кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ, доцент. Модерував дискусію Арсен Мілютін, заступник голови Комітету АПУ з процесуального права, адвокат, радник судової практики ЄПАП Україна.

Спікери зазначили, що інститут заочного провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи з ухваленням заочного рішення. 

Ідея впровадження інституту — скоротити час розгляду справи. На практиці бачимо інше — цей інститут найчастіше використовується недобросовісними відповідачами для затягування розгляду справи та моменту, коли рішення вступить у законну силу.

Крім того, процедура перегляду заочного рішення досить штучна, оскільки суд першої інстанції вирішує, по суті, ті самі питання, які міг би вирішити апеляційний суд.

Також учасники обговорили питання неможливості скасувати заочне рішення з одних лише формальних підстав, зокрема у зв’язку з порушенням ч. 3 ст. 224 ЦПК України у випадку, де суддя першої інстанції порушив цю норму і не відклав судовий розгляд справи для повідомлення відповідача, коли позивач зменшив суму своїх позовних вимог.

Під час дискусії учасники дійшли висновку, що на сьогоднішній день прописаний інститут заочного розгляду цивільних справ недосконалий та має низку недоліків. Деякі спікери висловилися, що створення окремого інституту в системі цивільно-процесуального права, який можливо замінити однією нормою закону, взагалі недоцільне.

Отож питання, як буде прописаний інститут заочного розгляду справ у нових кодексах та які виникатимуть проблеми із його застосуванням на практиці, залишається відкритим.

Слідкуйте за нашими анонсами, долучайтеся до діяльності Комітету з процесуального права та надсилайте свої пропозиції та побажання на адресу: komitet@uba.ua.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ