5 кроків до побудови системи комплаєнсу: Антикорупційна програма

2017-05-18

КИЇВ — 18 травня 2017 року. Асоціація правників України продовжує медіа-проект, спрямований на поширення найкращих практик комплаєнсу (compliance) в Україні.

Проект, ініційований Комплаєнс клубом АПУ, полягає в перекладі статей та матеріалів із сайту www.complianceperiscope.com (одного з провідних українських ресурсів в сфері compliance).

Раніше вже було опубліковано матеріали проекту про 7 уроків з Керівництва до FCPA для України та 5 кроків до побудови системи комплаєнсу: Антикорупційна програма, частина 1.

Пропонуємо вам продовження статті Ігоря Світлика.

5 кроків до побудови системи комплаєнсу: Антикорупційна програма, частина ІІ

У моїй попередній публікації щодо заходів у сфері комплаєнсу, які мають здійснюватися компаніями-учасниками публічних закупівель, я описував випадки, в яких запровадження антикорупційної програми є обов’язковим. У цій же публікації я хочу більш докладно зупинитися на вимогах до змісту програми.

«Зі скількох сторінок має складатися хороша антикорупційна програма?» — запитав мене юрист невеликої місцевої компанії на останній конференції, присвяченій темі комплаєнсу. «Принаймні 7 сторінок», — відповів я жартома.

Не дивно, що деякі фахівці у сфері права та комплаєнс ставляться до вимог законодавства щодо антикорупційної програми настільки формально. Читаючи розділ антикорупційного закону, що регулює комплаєнс-процедури в приватному секторі, стає очевидним, що встановлені вимоги, м’яко кажучи, не надто продумані. У зв’язку з цим виконання деяких положень антикорупційного законодавства може стати нетривіальним завданням.

Наприклад, однією з таких вимог є визначення в антикорупційній програмі вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів і процедур. Важко зрозуміти, яка практична мета такої вимоги.

Водночас, позитивним аспектом для бізнесу є те, що в програмі не потрібно відображати всі положення, перераховані в законі (а їх більше 15). Останні зміни передбачають, що антикорупційна програма компанії може відображати вказані вище положення, тоді як раніше це було обов’язковою вимогою.

Тому якщо програма компанії містить принаймні деякі з цих положень, вона вважається такою, що відповідає антикорупційному закону. Більше того, навіть якщо документ не містить таких положень, він все ще може пройти тест на відповідність закону. Компанії мають повну свободу дій: можна включити відповідні положення, а можна і не включати.

Таким чином, можна зазначити, що компанії з уже запровадженими комплаєнс-програмами не переглядають їх зміст у зв’язку з прийняттям антикорупційного закону. «Це не обов’язково? Тоді немає чого турбуватися».

Тим не менш, деякі кроки все ще необхідно зробити. Наприклад, варто визначити існуючий документ або документи, що регламентують заходи комплаєнс як антикорупційну програму. Компанії часто приймають кодекс етики або інші документи щодо взаємодії з державними службовцями та третіми особами. Але закупівельні організації, особливо з урахуванням їх формального підходу, можуть вимагати (і, як показує практика, вимагають) саме документ під назвою «Антикорупційна програма».

Крім того, компанії повинні описати порядок призначення спеціаліста з комплаєнс (комплаєнс-офіцера) в програмі — це пряма вимога закону.

Деякі фахівці у сфері права та комплаєнс цікавляться, чи будуть замовники, які проводять публічні закупівлі, оцінювати зміст антикорупційної програми на предмет відповідності вимогам законодавства. Дійсно, які шанси, що неякісно виписана антикорупційна програма призведе до відхилення тендерної пропозиції? Тут, як на мене, відповідь однозначна: сама програма не буде оцінюватися, оскільки замовники не уповноважені це робити.

І, як я вже згадував вище, можливі ситуації, коли й оцінювати особливо немає чого, адже у компаній фактично повна свобода дій. Але в умовах мінливого українського законодавства підхід до цього питання може бути переглянутий у будь-який момент, тому компаніям варто забезпечити наявність у документі згаданих вище вимог.

На відміну від підприємств з уже побудованими функціями комплаєнс, компанії, які тільки починають свій шлях у напрямі комплаєнсу, зазвичай обирають формальний підхід і намагаються реалізувати всі рекомендовані положення закону (нагадую, що їх у законі більше 15).

На жаль, такий формальний підхід не гарантує ефективності антикорупційної програми і може призвести до так званого комплаєнсу на папері (paper compliance), якщо у компанії не буде реального наміру побудувати працюючу систему, здатну протистояти корупційним викликам.

Підсумовуючи, варто зазначити, що компанії мають досить широку свободу дій щодо того, як має виглядати антикорупційна програма. Можна підійти до цього формально, тільки щоб отримати доступ до публічних закупівель, або ж можна створити ефективний інструмент, який, я впевнений, буде надзвичайно корисним для компанії в довгостроковій перспективі. Настав час обрати, яким шляхом піти.

У моїй наступній публікації я планую окреслити вимоги антикорупційного законодавства до комплаєнс-офіцерів.

З оригінальним текстом англійською мовою можна ознайомитися за посиланням. Текст українською мовою було адаптовано для приведення у відповідність з останніми змінами законодавства. Також хочу звернути увагу, що нещодавно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) затвердило Типову антикорупційну програму юридичної особи. Відповідно до рішення НАЗК юридичні особи — учасники закупівель вартістю понад 20 млн грн повинні затверджувати свої програми на основі Типової антикорупційної програми. На мою думку, така вимога НАЗК суперечить антикорупційному закону, який, як згадується вище, не містить докладних вимог до антикорупційних програм юридичних осіб приватного права.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ